з дітьми із особливими потребами

    

У жовтні 2011 року на засіданні Всеукраїнської благодійної організації «Даун Синдром» була презентована перша спеціалізована програма для дітей із синдромом Дауна «Дивись і вчись. Мова та читання». 

     У ДНЗ №46 вивчається і вповаджується програма «Дивись і вчись» за якою працюють завідуюча , вихователь-методист та практичний психолог. Робота ведеться в тісній співпраці з Всеукраїнською благодійною організацією «Даун Синдром».

   

 

 Інклюзивна освіта:

 

 

 

 

 

 

 

Програму створено за підтримки та допомоги Головного управління освіти і науки КМДА, та багатьох небайдужих людей, що поставили собі за мету опікуватися дітьми з особливими потребами, які так само, як і всі ми, мають реалізувати своє право на гідне життя та навчання.

Спеціалісти дійшли висновку, що тривалий час справжні інтелектуальні здібності людей із синдромом Дауна недооцінювалися. Їм важче навчитися говорити, до того ж, перебуваючи в ізоляції від звичайних однолітків, вони позбавлені можливості набувати навичок спілкування. Емоційно ж діти з синдромом Дауна якщо і відрізняються від своїх ровесників, то на краще: вони добрі, ніжні і зовсім не вміють ображатися!

„Особливій» дитині життєво необхідно спілкування із здоровими однолітками. Граючи із звичайними дітьми, „особливий» малюк не лише вчиться говорити й діяти як здорова дитина — він адаптується до нормального життя! А здорові діти вчаться сприймати один одного такими, якими вони є. У них розвиваються доброта, любов до інших людей, розуміння ближнього, бажання допомагати — якості, особливо цінні у наш час.
Методика виховання і навчання у цих групах ґрунтується на досвіді функціонування подібних у країнах СНД, Польщі, Канаді та у Сполучених Штатах Америки.

 

Діти з особливими потребами».

Що таке синдром Дауна?

Їх називають «діти сонця». Ці хлопчики і дівчатка, за словами педагогів, надто чутливі, вразливі та відкриті навколишньому світу. Діти з синдромом Дауна — скільки їх народжується в Україні? Яке майбутнє цих дітей?

Діти з синдромом Дауна мають низку фізіологічних особливостей. Вони повільніше розвиваються, ніж їхні однолітки. Малюкові Дауну вчитися важче, але його також можна навчити ходити, говорити, читати, малювати.

«Це насправді дуже добрі й золоті діти. Вони ніколи не бувають агресивними. Але вони дуже несамостійні. Оточуючі мають їх весь час підтримувати, щоб їхня цікавість і інтерес до цього світу були розвинені. У зв’язку з тим, що такі діти дуже відкриті, вони можуть яскраво проявляти свої таланти».

В Україні проблеми навчання, розвитку, працевлаштування дітей з синдромом Дауна залишаються внутрішньою проблемою родин, які мають таких малюків. Держава не зацікавлена створювати робочі місця для неповносправних людей, а лікарі здебільшого ставлять на них хрест, каже голова парламентського підкомітету у справах інвалідів Валерій Сушкевич.

За світовою концепцією інвалідності на рівні ООН та Конвенції про права інвалідів, інвалідність трактується  як одна з ознак людства, а не як вада. Малюки з генетичними відхиленнями набагато краще розкривають свої можливості, якщо вони живуть удома в атмосфері любові, з ними проводять навчання за спеціальними програмами, а  суспільство не відштовхує цих дітей.

               

 

                   ООН проголосила 21 березня 

                Днем людини із синдромом Дауна

 

Організація Об`єднаних Націй проголосила 21 березня Всесвітнім днем людини із синдромом Дауна (World Down Syndrome Day).

Як повідомили УНІАН у прес-службі Всеукраїнської благодійної організації «Даун Синдром», відповідну резолюцію було ухвалено 10 листопада в Нью-Йорку.

У повідомленні наголошується, що дата 21.03 — не випадкова, вона символізує унікальну для людей із синдромом Дауна наявність 3-ї копії 21-ї хромосоми. Заснування цього Дня є важливим кроком у кампанії, що постійно ведеться, із захисту прав і гідності людей із синдромом Дауна в усьому світі, підкреслили у благодійній організації.

За їх даними, резолюція ООН є успішним результатом багаторічного лобіювання з боку професійних і батьківських організацій, активістів і волонтерів по усьому світу. Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром» підтримала цю ініціативу в Україні, допомагаючи збирати підписи під петицією.

«Ми вітаємо це рішення. Воно є важливим кроком у зміні ставлення до людей із синдромом Дауна і в посиленні їхніх прав, незалежно від того, у якій частині світу вони народжені», — зазначив президент ВБО «Даун Синдром» Сергій КУР‘ЯНОВ. «За нашими підрахунками, на даний час тільки в Україні проживає понад 10 тисяч людей із синдромом Дауна, з них понад 8 тисяч — діти. Резолюція ООН стане для нас ще одним інструментом у поліпшенні їх життя», — додав С.КУР‘ЯНОВ.

За офіційною статистикою, в Україні щорічно народжується більш як 420 дітей із синдромом Дауна. Вірогідність народження такої дитини не залежить від здоров`я або способу життя її батьків.

Всі вони можуть стати повноцінними членами суспільства за наявності необхідної психолого-педагогічної і медичної підтримки. У світі вже давно існує розроблена модель супроводу таких дітей і їх родин. В Україні поки що відсутня хоч якась системна модель підтримки і професійної допомоги людям із синдромом Дауна і їх родинам. Такий стан речей призводить до відмов від дітей у пологових будинках — у 2008 році у будинках дитини зареєстровано 263, а у 2009 році — 253 дитини із синдромом Дауна. Медики і педагоги часто керуються застарілими і поверхневими відомостями.

ВБО «Даун Синдром» заснована 2003 року батьками дітей із синдромом Дауна. Місія організації — надання допомоги людям із синдромом Дауна й іншими генетичними особливостями і їх родинам у сфері освіти, медицини, їх соціальна адаптація і реалізація права на повноцінне життя.

На даний час ВБО «Даун Синдром» об`єднує понад 520 сімей з усіх куточків України.