Чи знає кожен із нас, як діяти у разі надзвичайної ситуації? Чи знаєте ви правила, які можуть зберегти ваше життя, життя учнів, студентів та співробітників,  рідних і близьких?  Чи не розгубитеся ви у разі надзвичайної  ситуації, знаючи правила, якщо практично ніколи не тренувалися?

І в суспільстві, і в закладах освіти, і навколо них трапляються надзвичайні ситуації. Саме від умінь та навичок учасників освітнього процесу залежить їхнє життя та здоров’я, а також тих людей, котрі в цей час знаходяться поруч.

Уміння правильно оцінити ситуацію та обрати порядок дій є дуже важливим для кожної людини, а особливо – для працівників закладів освіти. Адже саме вони та їхні дії можуть врятувати як здобувачів освіти, так і самих працівників.

У закладах освіти передбачене тренування щодо евакуації учасників освітнього процесу не рідше одного разу на пів року та проведення Дня цивільного захисту та Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності у закладах професійної (професійно-технічної) та  загальної середньої освіти й Тижнів безпеки дитини у закладах дошкільної освіти.

На нашу думку, навчальні тренування дуже важливі. Окрім евакуації варто навчати дітей і поведінці порядку дій у різноманітних надзвичайних ситуаціях.

В інших країнах радять проводити три протипожежних навчання на рік і як мінімум одне повне тренування з різних видів безпеки за різними видами сценаріїв, у різний час, без попередження учасників освітнього процесу.

Було б неправильним промовчати про те, що такі навчання не завжди бувають ефективними, оскільки про них можуть знати наперед і вчителі, і діти. Крім того, спеціально для навчань відкриваються постійно зачинені запасні виходи. Зайве доводити, що такі “заплановані навчання” не дадуть якісного результату. Ба більше, у випадку реальної надзвичайної ситуації можуть і зашкодити: бо коли вчитель поведе дітей до запасного виходу, а він виявиться зачиненим, то це може призвести до трагедії. Тому крім навчань, потрібна постійна і прискіплива увага до питань безпеки, реальні, а не показушні тренування. Ідеально – коли керівник закладу освіти проводить тренування за власної ініціативи, нікого не попереджаючи завчасно. От тоді дійсно можна побачити реальний, а не “намальований” стан справ.

У цьому дописі ми пропонуємо певну орієнтовну схему для вибору алгоритму дій у разі надзвичайних ситуацій у закладі освіти. Це – досвід закордонних фахівців, адаптований для України. Також рекомендації фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій, закордонних фахівців із безпеки та шкільних офіцерів щодо дій у разі наступних надзвичайних ситуацій.

 

• ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
• ЯК ОБРАТИ ПРАВИЛЬНІ ДІЇ У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
• ДІЇ У РАЗІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
• ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ БУДІВЛІ
• ЕВАКУАЦІЯ З БУДІВЛІ
• ДІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД НАСИЛЬНИЦЬКОГО ВТОРГНЕННЯ ТА ЗАГРОЗИ МАСОВОГО НАСИЛЬСТВА
• ДІЇ У РАЗІ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ(СТРІЛЬБА, ВИБУХИ)
• ДІЇ У РАЗІ ПЕРЕСТРІЛКИ
• ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ ТРАНСПОРТУ
• ДІЇ У РАЗІ ТЕЛЕФОННОГО ТЕРОРИЗМУ
• ДІЇ У РАЗІ ПОЖЕЖІ
• ЩО ПОВИНЕН РОБИТИ КОЖЕН ГРОМАДЯНИН У ВИПАДКУ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ ТА ЯКІ ПРАВА ВІН МАЄ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
• ХТО МАЄ ВОЛОДІТИ НАВИЧКАМИ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
• НАВЧАННЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДІЯМ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
• РОБОТА З УЧНЯМИ ТА СТУДЕНТАМИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ СИТУАЦІЙ

ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних  умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті або  на  водному  об’єкті, що  призвело  (може  призвести)  до  виникнення  великої кількості  постраждалих,  загрози  життю  та  здоров’ю  людей,  їх загибелі,  значних  матеріальних  втрат,  а  також до неможливості проживання  населення  на  території  чи  об’єкті,   ведення   там господарської діяльності.

Види надзвичайних ситуацій розрізняють за їхнім характером: техногенні, природні,  соціальні та воєнні.

Надзвичайна ситуація  техногенного  характеру  –   це транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання)  небезпечних  хімічних,  радіоактивних   і   біологічно небезпечних   речовин,   раптового  руйнування  споруд;  аварії  в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій,  на  очисних  спорудах,  у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

Надзвичайна ситуація   природного   характеру   –   це небезпечне геофізичне,  геологічне,   метеорологічне   або   гідрологічне явище,   деградація   ґрунтів   чи  надр,  пожежею  у  природних екологічних   системах,   зміною   стану   повітряного    басейну, інфекційною   захворюваністю   та   отруєнням  людей,  інфекційним захворюванням свійських тварин,  масовою загибеллю  диких  тварин, ураженням  сільськогосподарських  рослин  хворобами  та шкідниками тощо.

Надзвичайна ситуація   соціального   характеру – це протиправні дії  терористичного  та  антиконституційного   спрямування,   або пов’язане   зі   зникненням  (викраденням)  зброї  та  небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо.

Надзвичайна ситуація    воєнного    характеру   – виникає через застосування звичайної  зброї  або  зброї  масового  ураження,  під  час  якого виникають вторинні чинники ураження населення.

Рівень надзвичайної ситуації визначається від її обсягів,  кількості постраждалих і загиблих, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків. Існують такі рівні надзвичайних ситуацій: державний, регіональний,  місцевий, об’єктовий.

 

ЯК ОБРАТИ ПРАВИЛЬНІ ДІЇ У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Ресурсний центр прав дитини пропонує до уваги посібник “Врятуйте  дітей – стандартні процедури  та  правила  безпеки  для  учнів  та студентів”, у якому визначив Алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій, який дозволяє кожному працівнику закладу освіти швидко оцінити ситуацію та обрати правильний порядок дій. Від того, чи правильно працівник(и)  або заклад освіти  оцінять ситуацію та оберуть відповідний алгоритм дій залежить життя та здоров’я як дітей, так і працівників.

Ми адаптували його під українські реалії, наприклад, викреслили цунамі, адже наша країна не має такої загрози у великих масштабах.

Ознайомитися з діями у разі повені та паводку ви можете на сайті ДСНС.

ДІЇ У РАЗІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

Законодавство визначає тероризм як суспільно небезпечну діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей чи погрози вчинення злочинних дій, щоб досягнути  злочинних цілей.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує наступний порядок дій у разі терористичного акту

Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:

• не торкайтеся у транспорті, житлових та громадських приміщеннях або на вулиці нічийних пакетів (сумок), не підпускайте до них інших. Повідомте про знахідку працівника поліції;
• у присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримайтеся від різких рухів, лементу  й стогонів;
• при погрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, якомога далі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;
• використайте будь-яку можливість для порятунку;
• якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надайте домедичну допомогу постраждалим;
• намагайтеся запам’ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.

 

ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ БУДІВЛІ

У Рекомендаціях щодо дій населення у разі загрози та виникнення вибуху, у тому числі тих, що виникли внаслідок терористичної діяльності, зазначаються дії, якщо ви опинились у будинку (приміщенні,  території), захопленому терористами, але не були ними знайдені.

У такій ситуації необхідно:

• зберігати спокій    та   намагатись   уникнути   контакту   з терористами;
• якомога тихіше повідомити правоохоронні   органи   про терористичну атаку, а також про своє місцеперебування;
• не палити;
• не наближатися до дверей та вікон;
• чітко виконувати інструкції та команди правоохоронців;
• сховати свої документи та візитні картки.

Пам’ятайте, що     одразу     після    вашого    повідомлення антитерористичними підрозділами буде вжито вичерпних  заходів  для збереження вашого життя та здоров’я.

ЕВАКУАЦІЯ З БУДІВЛІ

Евакуація з будівлі необхідна не лише під час пожежі, а й землетрусів, повеней та інших надзвичайних ситуацій, якщо будівля закладу освіти є небезпечною для людей, які там перебувають.

Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи визначають, що під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:

• визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони у найкоротший строк;
• ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією метою працівникам закладів та установ не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;
• евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних із ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;
• у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;
• ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування у небезпечній зоні дітей;
• виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла пожежа;
• у разі гасіння слід намагатися у першу чергу забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;
• щоб запобігти поширенню вогню, диму, слід утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також – від розбивання скла.

 

Ресурсний центр прав дитини у посібнику “Врятуйте  дітей – стандартні процедури  та  правила  безпеки  для  учнів  та студентів” пропонує наступні правила евакуації для дітей:

Правила евакуації для дітей:

• Не говори  –  щоб  чути  вчителя
• Не біжи –  щоб не  постраждати  
• Не штовхайся –  щоб не  постраждали інші  
• Не повертайся – щоб залишатися  в безпеці

 

Учнів також просять дотримуватися всіх вказівок педагогів та, у разі потреби, на прохання дорослих, допомогти іншим дітям евакуюватися. При прибутті до безпечної зони, не розходитися і залишатися разом із класом.

Правила евакуації для педагогів:

• Евакуація здійснюється за відповідним звуковим сигналом, який, у разі потреби, активує адміністрація або особа, яка виявила пожежу.
• Нагадайте дітям про головну мету евакуації: їхня  безпека та правила евакуації: не говори. Не  біжи. Не штовхайся. Не  повертайся.
• Закрийте двері  та  вікна.
• Візьміть з собою шкільний аварійний набір, відро (може бути складним), сумку для швидкої допомоги. *
• Перевірте безпечність маршруту для евакуації.
• Під час евакуації радять об’єднувати два класи, й під час переміщення один  вчитель очолює колону, а інший завершує колону дітей двох класів.
• Допоможіть дітям з інвалідністю та маленьким дітям.
• Евакуація здійснюється до певного визначеного місця (місце для кожного класу визначається під час тренувальних навчань і не змінюється).
• Після прибуття на визначене місце, перевірте наявність усіх дітей за списком.
• Залишайтеся зі своїм  класом і просіть учнів бути разом, бути усім класом разом, нікуди не розходитися.
• Якщо небезпечні умови зникли, здійсніть  зворотну  евакуацію  назад  до  класів,  дотримуючись  тих самих  правил.

* у більшості країн є вимога, щоб у кожному класі був набір для евакуації та допомоги, відро (може бути складним)  та пакети для створення приватної зони для туалету.

ДІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД НАСИЛЬНИЦЬКОГО ВТОРГНЕННЯ ТА ЗАГРОЗИ МАСОВОГО НАСИЛЬСТВА

Періодично і в українських школах виникають ситуації, у яких є загроза вторгнення або загроза масових насильницьких дій, де працівники закладу освіти ще можуть керувати ситуацією, хоча б частково, і повідомити про це силовим органам.

Ресурсний центр прав дитини пропонує рекомендації у разі загрози масових насильницьких дій та небезпеки:

Поради для керівництва шкіл:

• Якщо є змога – подайте знак тривоги, але це не повинна бути пожежна сигналізація.
• Слідкуйте за  ситуацією  і  переоцінюйте її.
• Будьте  готові    передати  командування поліції або іншим силовим органам.
• Повідомте всіх, коли небезпека зникла.
• Після інциденту повідомте про обставини учнів та батьків.

Хочемо зазначити, що задля швидкого та оперативного розшуку злочинців, збереження таємниці слідства та інших моментів, варто  своє повідомлення для батьків та медіа узгодити з представниками силових структур.

Поради для працівників закладів освіти

• Попередьте інших,  щоб вони негайно сховалися та забезпечили безпеку дітей.
• Зберіть учнів  всередині безпечного приміщення, якомога далі  від  загрози.
• Закрийте і замкніть двері ключем (за можливістю). Перемістіть  меблі,  щоб  заблокувати  доступ  від  загрози, за наявності та змоги.
• У разі загрози стрілянини, всі мають швидко лягти на підлогу і за можливості накритися меблями, щоб не бути мішенню.
• Вимкніть світло та всі пристрої, які можуть його подати.
• Вимкніть усі пристрої, що видають звуки: мобільні  телефони, радіоприймачі тощо.
• Зберігайте тишу.
• Тримайтеся якомога далі  від  дверей  і  вікон.
• Залишайтеся спокійними, заспокоюйте тих, хто нервує.

Поради для учнів

• Пам’ятайте про правила: не говори. Не біжи. Не штовхайся. Не  повертайся.
• Виконуйте вказівки працівників закладу освіти.
• Зберігайте спокій та тишу.
• Якщо є потреба, допоможіть заблокувати  двері  меблями.
• Головне: сховатися, впасти  та  накритися.

 

ДІЇ У РАЗІ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ (СТРІЛЬБА, ВИБУХИ)

У разі проведення антитерористичної операції рекомендують:

• лягти на підлогу обличчям вниз,  поклавши  руки  долонями  на потилицю;
• чітко виконувати  команди  співробітників  антитерористичного підрозділу уникаючи різких рухів.

 

ДІЇ У РАЗІ ПЕРЕСТРІЛКИ

Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує наступні рекомендації у разі перестрілки:

• якщо стрілянина застала вас на вулиці, відразу ж ляжте й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам’ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За першої нагоди сховайтеся у під’їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки;
• проводьте заходи для порятунку дітей, за необхідності прикрийте їх своїм тілом. За можливості повідомте про інцидент співробітників поліції;
• якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку, – укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу, тому що перебувати у кімнаті небезпечно через можливість рикошету. Перебуваючи в укритті, стежте за можливим початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не припинилася, залиште квартиру й сховайтеся в під’їзді, далі від вікон.

 

ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ ТРАНСПОРТУ

Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує порядок дій у разі захоплення транспорту:

• якщо ви знаходитеся в захопленому літаку, автобусі – не привертайте до себе уваги терористів. Огляньте салон, визначте місця можливого укриття на випадок стрілянини;
• заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що відбувається,
• зніміть ювелірні прикраси;
• не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по салону та не відкривайте сумки без їхнього дозволу;
• не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку;
• жінкам у мініспідницях бажано прикрити ноги;
• якщо представники влади почнуть спробу штурму, – лягайте на підлогу між кріслами й залишайтеся там до закінчення штурму;
• після звільнення – негайно залиште літак (автобус), тому що не виключена можливість його замінування терористами й вибуху парів бензину.

 

ДІЇ У РАЗІ ТЕЛЕФОННОГО ТЕРОРИЗМУ

Державна служба України з надзвичайних ситуацій надає наступні поради у випадку телефонного тероризму, який досить часто застосовується у нашій країні, зокрема у закладах освіти.

ЯКЩО ВИ СТАЛИ ЖЕРТВОЮ ТЕЛЕФОННОГО ТЕРОРИСТА

• подзвоніть з іншого телефону (іншого мобільного чи від сусідів) оператору телефонного зв’язку (мобільного чи стаціонарного) і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону;
• намагайтеся затягнути розмову та записати її на диктофон чи дайте послухати свідкам (сусідам);
• одночасно, з розмовою і записом на диктофон, друга людина дзвонить з іншого телефону на вузол зв`язку, а потім у поліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував;
• напишіть заяву начальнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;
• поліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив, і буде вживати необхідних заходів.

 

ДІЇ У РАЗІ ПОЖЕЖІ

Правилами пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 15.08.2016 р.  № 974 визначається порядок дій у разі виникнення пожежі.

Керуючись ними, працівник закладу та установи, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, різке підвищення температури в приміщенні тощо), зобов’язаний:

• негайно повідомити про це за телефоном до найближчого пожежно-рятувального підрозділу (при цьому слід чітко назвати географічне місце об’єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище);
• залучити систему оповіщення людей про пожежу; розпочати самому і залучити інших осіб до евакуації людей з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;
• сповістити про пожежу керівника закладу та установи або особу, що його заміщує;
• організувати зустріч пожежно-рятувальних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними в закладі та установі засобами пожежогасіння.

Керівник закладу та установи або особа, яка його заміщує, що прибув на місце пожежі, зобов’язаний:

• перевірити, чи повідомлено пожежно-рятувальний підрозділ про виникнення пожежі;
• здійснювати керівництво евакуацією людей та гасінням пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів. У разі загрози для життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі наявні сили та засоби;
• організувати перевірку наявності всіх учасників навчально-виховного процесу, евакуйованих з будівлі, за списками та журналами обліку навчальних занять;
• виділити для зустрічі пожежно-рятувальних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під’їзних шляхів та вододжерел;
• перевірити включення в роботу системи протипожежного захисту;
• вилучити з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;
• у разі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші служби;
• припинити всі роботи, не пов’язані з заходами щодо ліквідації пожежі;
• організувати відключення мереж електро- і газопостачання, систем вентиляції та кондиціонування повітря і здійснення інших заходів, що сприяють запобіганню поширенню пожежі;
• організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної зони, визначити місця їх складування і забезпечити в разі потреби їх охорону;
• інформувати керівника пожежно-рятувального підрозділу про наявність людей у будівлі.

У кожному закладі та установі наказом чи інструкцією встановлюється протипожежний режим, що містить порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і спосіб оповіщення учасників освітнього процесу, послідовність їх евакуації, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного та навчального устаткування, вимкнення електроустановок, ліфтів, застосування засобів пожежогасіння тощо з урахуванням особливостей будівлі, її планування, розташування тощо.

 

ЩО ПОВИНЕН РОБИТИ КОЖЕН ГРОМАДЯНИН У ВИПАДКУ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ ТА ЯКІ ПРАВА ВІН МАЄ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

У статті 21 Кодексу  цивільного  захисту  України зазначається, що громадяни України зобов’язані:

1) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

2) дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої та технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;

3) вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

4) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;

5) у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

6) дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного (епізоотія – інфекційні хвороби тварин) та протиепіфітотичного (епіфітотія-інфекційні хвороби рослин) режимів, режимів радіаційного захисту;

7) виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережного поводження з вогнем.

Громадяни України мають право на:

1) отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;

2) забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;

3) звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;

4) участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;

5) отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;

6) соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;

7) медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

 

ХТО МАЄ ВОЛОДІТИ НАВИЧКАМИ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

У професійних стандартах вчителів початкових класів та вчителів загальної середньої освіти та директорів закладів освіти зазначені трудові функції (компетентності), серед яких наявна  здоров’язбережувальна компетентність, до якої відноситься здатність вчителя та керівника  надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу.

Вміння та здатність надавати домедичну допомогу не формується за один курс навчання, адже знання та вміння, які не використовуються, з часом забуваються, тому навчатися та практикувати вміння з домедичної допомоги необхідно з певною періодичністю. Ми публікували перелік медичних виробів, лікарських засобів та інших матеріалів, які мають бути у закладі освіти.

Але навичками домедичної допомоги повинен володіти кожен громадянин і надати її постраждалим, про це зазначено у статті 21 21 Кодексу  цивільного  захисту  України.

Тому пропонуємо всім охочим безоплатний курс з домедичної допомоги на вебсайті Едера.

 

НАВЧАННЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДІЯМ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Статтями  39-42 Кодексу цивільного захисту України  визначено, що навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях здійснюється:

– за місцем роботи – працюючого населення;

– за місцем навчання – дітей дошкільного віку, учнів та студентів.

“Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях” затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444, визначає, що організація навчання працюючого  населення покладається на ДСНС, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. А навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів – на МОН.

Підготовка учнів закладів загальної середньої освіти до дій у надзвичайних ситуаціях, що передбачає здобуття знань і вмінь з питань особистої безпеки в умовах загрози та виникнення надзвичайної ситуації, користування засобами захисту від її наслідків, вивчення правил пожежної безпеки та основ цивільного захисту, здійснюється під час вивчення предметів “Основи здоров’я” та “Захист України”.

Практичне закріплення теоретичного матеріалу здійснюється шляхом щорічного проведення Дня цивільного захисту.

Існує функціональна підсистема навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) єдиної державної системи цивільного захисту, положення про цю систему затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2016  № 1400.

Щороку МОН видає наказ про затвердження плану основних заходів цивільного захисту, у якому передбачено проведення різноманітних заходів, зокрема тренування у закладах освіти. Наприклад, у 2021 році відповідним наказом передбачено проведення:

• практичного тренування щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації учасників освітнього процесу не рідше одного разу на пів року;
• Дня цивільного захисту та Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності у закладах професійної-технічної та  загальної середньої освіти;
• Тижня безпеки дитини у закладах дошкільної освіти.

На нашу думку, навчальні тренування дуже важливі, окрім евакуації варто навчати дітей і поведінці порядку дій у різноманітних надзвичайних ситуаціях.

В інших країнах радять проводити 3 протипожежних навчання на рік і як мінімум одне повне тренування з різних видів безпеки за різними видами сценаріїв, у різний час.

Ці тренування варто розглядати як реальні події, без попередження учнів, що навчить діяти та адаптуватися у реальній ситуації.

Але перед цим за декілька днів/тижнів варто провести навчання учнів у класах для ознайомлення з процедурами дій.

 

РОБОТА З УЧНЯМИ ТА СТУДЕНТАМИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ СИТУАЦІЙ

У посібнику “Запобігання насильству в школах”, яке розробило Федеральне бюро розслідувань, зібрані практичні поради досвідчених шкільних офіцерів щодо запобігання надзвичайних ситуацій та терористичних актів. Ці рекомендації можна використати й педагогам для запобігання насильству. Адже нещодавнє повідомлення 

СБУ про запобігання терористичного акту в одному з коледжів, свідчить про те, що в Україні можливі такі випадки.

У посібнику зазначається, що учні та студенти є  певним ключем  до безпеки школи й проведення з ними  постійних тренувань  гарантує, що вони  буду знати та відповідно діяти  під час  потенційно  небезпечних  або  загрозливих  ситуацій. Важливо враховувати, що:

• атаки на школи не  випадкові  й часто  плануються  заздалегідь;
• у більшості випадків про атаку на школи знали інші особи, але не повідомляли про цю загрозу через страх, або не вірили, що загроза реальна, або не знали, до кого звернутися за порадою, або через брак часу;
• перед нападом з’являються певні попереджувальні знаки;
• у більшості випадків насильства, які скоєні учнем, він мав певні проблеми з поведінкою.

Поради педагогам, як комунікувати з учнями та студентами щодо безпеки:

• застерігайте учнів та студентів  бути  пильними й заохочуйте повідомляти про  будь-які  загрози  або  підозрілу  поведінку;
• поділіться історіями  запобігання терактів за повідомленнями  учнів  чи студентів;
• запевніть студентів,  що  їхні  повідомлення  будуть  зберігатися конфіденційними та  анонімними;
• покажіть учням та студентам різницю між балачками (доносом) і  повідомленням відповідальної людини, коли  є проблема  небезпеки;
• попросіть студентів сприймати всі  погрози серйозно, навіть  ті,  які  робляться жартома;
• просіть повідомити про загрозу, інцидент або підозрілу поведінку,  навіть  якщо учні та студенти міркують, що інші про це вже знають;
• будьте в курсі загроз і  постів,  зроблених в онлайн-блогах і публікаціях у соціальних мережах.

 

 

ПРАВИЛА ТА ПОРАДИ В УМОВАХ ВІЙНИ

 

В Україні діє воєнний стан та тривають бойові дії, тож кожен українець повинен знати основні правила поведінки та дій в таких умовах.

                            Повітряна тривога

• Якщо ви почули гудки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом декількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал “Увага всім”. Про алгоритм дій неодноразово повідомляли в ДСНС України, він такий:
• Увімкніть телебачення або радіо. Інформація звучатиме через офіційні канали протягом 5 хвилин після звучання сирен.
• Зосередьтесь, прослухайте повідомлення та виконуйте почуті інструкції. Залишайте теле- і радіоканали увімкненими. З них може надходити подальша інформація.
• Зазвичай під час тривоги на офіційних каналах звучить інформація від місцевої влади про повітряну тривогу, під час якої треба взяти запас харчів, води та прямувати до найближчого укриття.
• Повідомте про почуте сусідам чи знайомим, за необхідності надайте їм допомогу.
• У разі виникнення надзвичайної ситуації телефонуйте 101.

Як поводитися під час обстрілу

Якщо ваше житло розташоване в зоні регулярних збройних дій, перш за все потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою). Так ви уникнете розльоту уламків скла.Зробити це можна за допомогою звичайного чи малярного скотчу, смужок газет чи тканин, які для приклеювання треба намастити милом. Заклеювати вікно бажано навхрест, додавши довгі вертикальні лінії, щоб візерунок нагадував сніжинку. Чим більша шибка, тим більше має бути проклеювань.
Також вплив вибухової хвилі можна мінімізувати, якщо вікно відчинити.
Проте краще закрити вікна мішками з піском або масивними меблями.
Якщо є твердий щит, яким можна прикрити вікно – він теж буде не зайвим.
Коли почули вибухи або стрілянину, не підходьте до вікон. Не забувайте вимикати світло у темний час доби.

Обстріл стрілецькою зброєю

Якщо ж ви потрапили під обстріл стрілецькою зброєю, тобто з пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів, СБУ радить діяти так:

• Якщо ви вдома, то сховайтеся в безпечному місці: ванній кімнаті або ж самій ванні. Якщо це неможливо, ляжте на підлогу, вкрившись предметами, що можуть захистити вас від куль та уламків.
• На відкритому місці впадіть на землю та закрийте голову руками. Перебувайте біля будь-якого виступу чи заглиблення в землі. Укриттям може стати навіть сміттєва урна.
• Ваше тіло має бути у безпечному положенні: згрупуйтесь, ляжте в позу ембріона, розверніться ногами у сторону пострілів та прикрийте голову руками. Коли почуєте  постріли, розтуліть рот, щоб вберегти барабанні перетинки.
• Чекайте щонайменше 5 хвилин в укритті, допоки стрілянина не вщухне.

Артобстріл, мінометний обстріл чи авіаналіт

• Гучний свист, залп запуску та вибух снаряда може означати, що ви потрапили в зону артобстрілу, мінометного обстрілу або авіанальоту.
• Міноборони пояснює: сам снаряд, як і залп установки, можна помітити та зреагувати. Тому краще постійно стежити за небом. Вдень – це димний слід від ракети, вночі – яскравий спалах.
• Якщо поруч є бомбосховище і ви почули сирену – сигнал “Увага всім”, – терміново йдіть до укриття.
• В укритті увімкніть телебачення або радіо на будь-якому носії або відкривайте сторінки офіційних державних каналів. Там протягом 5 хвилин буде інформація про те, що трапилось. Виконуйте інструкції.
• Залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення.

Якщо ви вдома:

Обирайте місце в кутку та недалеко від виходу, щоб миттєво залишити будинок у разі влучення снаряду.  Ховайтесь у підвалі або іншому заглибленому укритті, між несучими стінами.

Якщо ви в транспорті чи на вулиці, то негайно дійте так: 

Падайте на землю, закрийте голову руками або предметами, закрийте долонями вуха та відкрийте рот (це врятує від контузії). Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому приміщенні.

Не залишайтеся у під’їздах під арками та у підвалах панельних будинків або під стінами будинків із легких конструкцій. У жодному разі не ховайтесь біля всього, що може вибухнути чи впасти на вас.

Для укриття використовуйте підземні переходи, метро, укриття, канаву, траншею, яму, широку трубу водостоку під дорогою, високий бордюр, каналізаційний люк, траншею чи канаву (подібна до окопу) завглибшки 1-2 м  на відкритому місці.

Якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі, трамваї, авто – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку “від будівель та споруд” і залягти на землю.

Після закінчення обстрілу (бомбардування):

Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі постріли. Залишаючи місце укриття, не поспішайте розслаблятися.

Добираючись до безпечного місця, обов’язково дивіться під ноги. Не торкайтесь жодних незнайомих вам предметів. У жодному разі не розбирайте самотужки завали від ракет, чекайте фахівців з аварійно-рятувальної служби, телефонуйте 102.

Що робити, якщо потрапили під завал будинку:

• Покличте на допомогу  та повідомляйте, де ви перебуваєте і що з вами сталося будь-якими способами.
• Спокійно чекайте, поки розберуть завал.

Якщо вас ніхто не чує:

• Спробуйте вивільнити руки та ноги.
• Оцініть навколишню ситуацію, за можливості обережно розберіть завал. Намагайтеся не зачепити те, на чому все тримається.
• Якщо не впевнені в своїх силах, терпляче кличте на допомогу.
• Якщо є можливість, скористайтеся телефоном, стукайте по трубах, батареях опалення.
• Якщо ніхто не чує, спробуйте розбирати завал.
• Звільнившись, огляньте себе, за можливості надайте собі першу медичну допомогу.
• У разі неможливості покинути будівлю, потрібно подати сигнал будь-якими способами.
• В очікуванні допомоги намагайтесь уникнути переохолодження.
• Якщо потрібна допомога ­– телефонуйте на лінію 102.

Перша меддопомога при кровотечі 

Методи контролю критичної кровотечі:

1. тампонування рани;
2. джгут;
3. пов’язка, що тисне;
4. прямий тиск на рану.

Прямий тиск на рану є найшвидшим та може використовуватися як тимчасова зупинка кровотечі. Прямий тиск можна використати як на старті, так і між маніпуляціями, якщо перша з них була невдалою.

Як правильно накладати джгут

• Використовувати у разі масивних кровотеч із кінцівок, під час ампутації чи частковій ампутації вище кисті чи ступні;
• накладати джгут типу Cat можна на одяг;
• якщо не можна візуалізувати місце кровотечі, джгут накласти максимально високо на кінцівку;
• якщо краї рани можна чітко візуалізувати ­– накласти джгут на відстані 5-8 см вище рани;
• якщо кровотеча не зупинилася, скористатися ще одним джгутом, який накладається впритул над першим;
• в зоні умовної безпеки записати час накладання джгута;
• правильно накладений джгут може бути розміщений на кінцівці до двох годин;
• про правильно накладений джгут свідчить відсутність пульсу на периферії.

Правила поведінки під час комендантської години

• Під час комендантської години, період дії якої встановлює місцева влада кожного регіону, заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях, якщо ви не є працівниками об’єктів критичної інфраструктури (для цього у вас має бути спеціальна перепустка).
• Особи, які перебувають на вулицях в заборонений час, можуть вважатися членами диверсійно-розвідувальних груп.
• Правило не поширюється на переміщення до укриттів під час сигналу тривоги.

Під час комендантської години в ДСНС рекомендують дотримуватись правил світломаскування:

1. зашторювати вікна;
2. вимикати світло в оселях;
3. гасити вуличне освітлення своїх будинків;
4. прибирати з підвіконь усі лампи, зокрема й фітолампи по догляду за рослинами.

Як поводитись на блокпостах

Під час проходження блокпостів, треба:

• зменшити швидкість автомобіля;
• завчасно приготувати документи для перевірки;
• вимкнути фари;
• увімкнути аварійне світло;
• не вести фото- та відеознімання (вимкнути відеореєстратор);
• без дозволу військових не виходити з автомобіля;
• чітко відповідати на запитання військових;
• бути готовими на вимогу відкрити багажник та оглянути салон авто;
• після огляду та дозволу можна продовжити рух, але не набирати швидкість різко.

Як впоратися зі стресом під час війни

• Замість картинок вибухів із новин краще візуалізувати собі, як буде після того, як усе закінчиться.
• Не хвилюватись про те, на що не можна вплинути.
• Робити все, на що можна вплинути: мити голову, ходити в душ, пити чай і багато води, намагатися їсти, навіть якщо не хочеться, потроху робити щось зі звичного життя.
• Також, за можливості, треба забезпечити собі безпеку: в укритті чи в квартирі створити максимально можливий затишок, хоча в теперішній ситуації це здається марним і безглуздим.
• Стрес часто осідає затискачами в тілі, ми можемо цього не усвідомлювати, але відчувати, що нас б’є тремтіння, не можемо розслабитися і заснути. З цим можна впоратися, прийнявши гарячий душ, а ще краще – співати чи голосно говорити, не стримувати емоцій, виливати все, що всередині.
• Якщо хочеться плакати – треба плакати, якщо хочеться кричати – треба кричати, якщо хочеться рухатися – може допомогти спорт. Так тіло вихлюпне накопичене напруження і вам вдасться поспати.

 

 

Засоби індивідуального захисту

Найпростіший у виготовленні засіб захисту органів дихання ватно-марлева пов’язка (ВМП). Виготовляється зі шматка марлі розміром 100 х 50 см. На середню частину площею 30 х 20 см накладається шар вати товщиною 2-3 см, або 5-6 шарів марлі. Марля згортається повздовж, закриваючи вату, кінці пов’язки розрізаються по середній лінії на відстань 30-35 см, утворюючи чотири зав’язки.

Правила використання ВМП:

• нижні зав’язки зав’язують на тім’я, верхні – на потилиці;
• верхній край маски знаходиться як найближче до очей;
• нещільності закладаються ватяними тампонами;
• для підвищення захисних властивостей від незначних концентрацій небезпечних хімічних речовин маска зволожується зовні водою або ж відповідними розчинами (захист від аміаку чи лугів – 5 % розчин борної кислоти, захист від азотної кислоти або хлору – 2 % розчин питної соди).

Пов’язка має закривати ніс та рот, доходячи до підборіддя, і закріплюватись на тім’ї та на потилиці за вухами (верхні).

Фільтруючий респіратор Р-2 призначений для захисту органів дихання від радіоактивного пилу та бактеріологічних аерозолів. Принцип його дії заснований на тому, що органи дихання ізолюються від навколишнього середовища напівмаскою Внаслідок чого повітря, що вдихається, очищається від небезпечних аерозолей та пилу. Під час інструктажу необхідно особливу увагу звернути на те, що респіратор Р-2 захищає органи дихання від радіоактивного пилу.

Від парів та газів респіратор Р-2 не захищає!

Порядок використання респіратора:

після закінчення роботи зняти респіратор з обличчя.

• чистими руками витягнути респіратор з упаковки
• респіратор розпрямити по контуру обличчя;
• захисну смугу закріпити на переніссі;
• закріпити гумові шнури респіратор на потилиці;

Використання респіраторів забороняється:

• у атмосфері, що містить менше 18% вільного кисню;
• при роботі в ємкостях, колодязях, цистернах і інших замкнутих об’ємах;
• особам, що носять бороди (не досягається щільність прилягання респіраторів);
• при невідомій природі і концентрації аерозолів небезпечних хімічних речовин.

Респіратор „Пелюстка” призначений для захисту органів дихання від пилу різного походження – рослинного, тваринного, металевого, мінерального.

Цивільні протигази ГП-5, ГП-7. Призначені для захисту органів дихання, обличчя і очей людини від дії отруйних речовин, які знаходяться в повітрі у стані газу, пару чи аерозолю (пил, дим, туман).

Фільтруючі коробки протигазів ГП-5, ГП-7 захищають від сірководню, сірчаного ангідриду, бензолу.

Фільтруюча коробка ГП-7К захищає від радіонуклідів йоду та його органічних сполук.

Захист від аміаку забезпечують фільтруючі промислові протигази марок „КД” і „М”, при високих концентраціях – ізолюючі протигази.

Перед надяганням протигазу необхідно забрати волосся з лоба, скронь та зняти прикраси з волосся (попадання волосся під обтюратор призводить до порушення герметичності). При одяганні протигазу лицьова частина береться обома руками за щічні лямки так, щоб великі пальці захопили лямки, підборіддя фіксують у нижньому заглибленні обтюратора і рухом рук вгору та назад натягають наголовник на голову і підтягають до упору щічні лямки. Протигази повинні бути підібрані за розміром і мати бирку з написом прізвища його власника.

Засоби захисту від хлору: цивільні протигази всіх типів; промислові типів В, В-8, М, ватно-марлеві пов’язки, змочені 2% розчином питної соди –  25 г на 1 л води. (1 чайна ложка соди –  5 г).

Засоби захисту від аміаку: ватно-марлеві пов’язки змочені водою (краще розчином оцтової або лимонної кислоти), захисний одяг, гумові чоботи, рукавиці.

Альтернативи мобільному зв’язку

Основною альтернативою мобільному зв’язку є засоби стаціонарного дротового зв’язку (стаціонарні телефони).

За відсутності мобільних мереж, задля здійснення екстрених викликів та зв’язку між абонентами є декілька альтернативних варіантів, інформує МОЗ та Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Основною альтернативою мобільному зв’язку є засоби стаціонарного дротового зв’язку (стаціонарні телефони).

Для виклику швидкої допомоги слід набирати номер 103.

Якщо є доступ до інтернету, то можна підтримувати зв’язок за допомогою месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram тощо.

У разі необхідності з медиками можна зв’язатися за допомогою чатботу на сайті МОЗ.

Використання мобільних телефонів як засобів радіозв’язку за прикладом рації. Для цього на смартфон необхідно встановити спеціальні месенджери, наприклад: Voxer Walkie Talkie, Walkie Talkie, Two Way: Walkie Talkie.

За відсутності зв’язку та доступу до інтернету рекомендовано за можливості переміститися до будівель, які обладнано телефонним та/або радіозв’язком. Наприклад, до адміністративних будівель: органів місцевого самоврядування, відділень пошти, пожежно-рятувальних частин, відділів поліції тощо.

• На випадок, якщо в кризовій ситуації не буде жодних технічних засобів зв’язку, потрібно попередньо домовитися про місце та час зустрічі.
• Якщо ви плануєте евакуацію в якесь конкретне місце — визначте точку та час збору й домовтеся про час, скільки будете чекати.
• Маленьким дітям варто покласти в кишеню або вшити в одяг записку із повним ім’ям дитини, її батьків чи інших контактних осіб, адресу та телефони.

Як діяти, щоб вберегти себе від мародерів

Поради поліції та Центру протидії дезінформації при РНБО України

Під час війни люди втікають від обстрілів та залишають свої домівки без захисту.

Щоб вберегтися від злодіїв та мародерів, необхідно запам’ятати кілька простих рекомендацій:

• навіть якщо ви лише ховаєтесь від обстрілів у тимчасовому укритті, обов’язково надійно замикайте двері та вікна;
• якщо ви стали свідком чогось підозрілого (якісь позначки на дверях або чужі люди, які несуть велику кількість цінних речей, техніки), відразу повідомляйте правоохоронців;
• якщо ви виїжджаєте в інші регіони країни, попросіть сусідів чи знайомих, щоб ті час від часу перевіряли помешкання;
• також попросіть сусідів, щоб вони інколи витягували рекламу з дверей, так буде створено ефект присутності.

Якщо ви виявили мародера, найкраще дзвонити у поліцію за номером 102 або  на номер чергової частини вашого міста.

Які “маячки” найчастіше залишають злодії, щоб відслідковувати, чи виїхали мешканці:

• для домівок: в двері вставляють дрібні монети, “рекламні” візитки, а також клеять клейкий папір на замки;
• для автомобілів: кладуть під “двірники” папір, а в щілину дверей шматки картону, також заклеюють клейкою стрічкою замки дверей, клеять наліпки на скло.

Також в Центрі закликають бути пильними не лише до своїх помешкань чи авто, а й робити добру справу і наглядати за сусідськими квартирами і автомобілями. Прибирайте всі підозрілі предмети.

 

Батьки, уважно обирайте  освітній заклад для навчання дитини за кордоном

 

Шановні батьки!

Будьте обережні у співпраці з громадськими організаціями та суботніми школами у країнах тимчасового перебування у зв’язку з російською агресією проти України.

Є факти, коли організації «руського міра» маскуються під українські та проводять відповідну роботу з дітьми, які вимушено перебувають за кордоном у зв’язку військовою агресією рф. Такі школи можуть приховуватися під українською символікою, а їхні працівники та учні – навіть носити вишиванки.

Це небезпечно, адже:

• керівники таких гібридних організацій збирають інформацію, щодо особових даних біженців та їхніх родин в Україні;
• чинять пропагандистський вплив та дезінформують українських дітей та їх батьків.

Щоб уникнути такої небезпеки, рекомендуємо вам звертатися за інформацією щодо українських організацій закордонних українців (суботніх/недільних шкіл) до дипломатичних установ України у  країнах вашого перебування.