Заняття у групі старшого дошкільного віку

«ДЕ БЕРУТЬСЯ ДІТИ!»

Заняття у групі раннього віку

«ПАЛЬЧИКОВІ ІГРИ»

 

Пісочна терапія

     Поняття «терапії піском» було запропоновано ще Карлом Юнгом, психотерапевтом, засновником аналітичної психотерапії, та описано представниками юнгіанської школи (Д. Калфф, Е. Нойман, Е. Вейнріб, інші). Основний її принцип полягає у використанні піску, води і спеціальних атрибутів (дерев’яного ящика чітко визначеного розміру – пісочниці та набору дрібних іграшок).

 Психотерапевтичні ігри у пісочниці допомагають: 

•  Формуванню цілісного, сильного і здорового «Я» дитини, забезпеченню рівноваги між внутрішнім світом переживань і внутрішніх потреб і зовнішнім соціальним світом;
• Позбутися психологічних травм;
• Пісочниця є контейнером, який покликаний вміщувати і витримувати усі негативні і позитивні переживання дитини;
• Пісок і вода, виступаючи важливими носіями сенсорних вражень, відчуттів й емоційно-позитивних переживань, здійснюють заспокійливий вплив, дають емоційну розрядку та й одночасно допомагають стимулювати поведінкову активність, спонукають дитину до гри;
• Через програвання своїх фантазій, страхів, бажань у безпечних умовах піскової терапії дитина (в тому числі і дорослий) набуває можливості контролю за своїми внутрішніми переживаннями;
• Гармонізувати загальний психоемоційний стан, знизити тривожність;
• Виробити у дитини відчуття структурованості, чіткості, знання межі і границі (особливо важливо для гіперактивних дітей).

Окрім терапевтичних завдань, у пісочниці вирішуються деякі корекційні завдання: 

• Удосконалення координації рухів, дрібної моторики, орієнтації у просторі;
• Стимуляція вербальної і невербальної активності у процесі гри, формування навичок позитивної комунікації;
• Розвиток сенсорно-перцептивної сфери дитини, зокрема тактильно-кінестетичної чутливості.

 

 

 

 

 

Ігрова терапія

У якому віці краще всього віддавати дитину в дитячий садок?

Що стосується віку дитини, то батьки можуть зіткнутися з абсолютно протилежними думками із цього приводу. Одні психоло

 

и переконані: найлегше адаптація до дитячого садку проходить з 1,5 до 2 років і після 3 років; інші говорять, що краще віддавати дитину в дитячий садок в період затвердження «я» і бажання бути самостійним і дорослим — з 2 до 3-х років.

Є маса прикладів, що підтверджують ці рекомендації, але ще більше випадків, які їх спростовують. Насправді немає однозначно благополучного віку готовності дитини до дитячого саду. Коли варто віддавати дитину в дитячий сад — це питання в кожному випадку потрібно вирішувати індивідуально. В цілому найбільш відповідним для вступу в дитячий садок вважається період, коли дитина вже може говорити, користуватися горщиком і самостійно підносити ложку до рота. До того ж, більшість дитячих садків не приймають дітей молодше за 2 роки.

За яких обставин краще відкласти вступ в дитячий садок?

Традиційно вважається, що є життєві обставини, при яких краще почекати зі вступом в дитячий сад (переїзд, розлучення, народження другої дитини і так далі). Іноді це дійсно так. У деяких же випадках такі зміни в житті сім’ї можу стати плюсом і, навпаки, полегшити адаптацію. Якщо, звичайно, батьки встигли до них правильно підготувати дитину. Наприклад, плануючи переїзд, уся сім’я готується до того, що у кожного з’явиться там нова значна справа. У дитини цією справою буде вступ в його перший учбовий заклад — дитячий садок.

Чому неодмінно потрібно навчити дитину?

В першу чергу — тому, чому в дитячому садку учити не будуть. Це відправленню природних потреб в можливий по режиму час. Звучить грізно і неприємно, але це так. Уявіть, як почуватиме себе малюк, якщо він щодня хотітиме в туалет «по великому» під час ранішньої прогулянки. Чи які його чекають муки, якщо він звик ходити в туалет тільки удома.

Крім того, потрібно учити дитину говорити про свої бажання. Чим чіткіше малюк навчиться це робити, тим менше проблем буде у нього. Звичайно, варто учити і грати, і їсти, і слухати, але, в цілому, усьому цьому дітки дуже легко навчаються вже в саду.

Різко міняти домашній режим на дитсадівський не можна. Але якщо дитина встає в 11.00 або його денний сон починається тільки в 15.00, то місяця за три до вступу в дитячий сад потрібно почати його коригувати. Погодитеся, дитині буде легше пережити ці зміни будинку з мамою, чим в новому місці з роздратованою вихователькою.

Чи можна попередити хвороби, які часто супроводжують вступ в нове життя?

До вступу. Гартувати треба усіх дітей, а дітей, які збираються в дитячий садок, — особливо. Ходіння босоніж в приміщенні і по землі влітку в будь-яку погоду — найпростіший і ефективніший спосіб. Це зміцнює не лише імунну, але і нервову систему. Дуже корисні будь-які водні процедури (душ, ванна, озеро, море). Поступово привчайте дитину до холодного питва (кефір, молоко, сік з холодильника). Морозиво — це не лише смачно, але і корисно з точки зору контрасту температур. Не забудьте про вітамінні комплекси для дітей і гомеопатичні препарати довготривалої дії для профілактики ОРЗ і грипу. Якою б жахливою не була наша екологія, дитині варто давати пробувати різну воду (від пляшкової до з-під крану). Тоді сюрприз у вигляді важкого розладу вам загрожує менше. Словом, менше стерильності. Якщо збираєтеся колись віддавати дитину до дитячих установ, то варто про це пам’ятати майже з народження.

Після вступу. Коли дитина приходить в дитячий садок, його чекає знайомство не лише з дітьми і дорослими, але і масою найрізноманітніших збудників хвороб. Якою б міцною не була імунна система дитини, це дуже велике навантаження. Тому рекомендується в перший місяць наслідувати наступні правила:

Перший тиждень перебування в дитячому саду. Маршрут «будинок — дитячий сад» повинен строго дотримуватися. Ніяких заворотів убік, ніяких відхилень. Не потрібно ходити у гості і запрошувати їх, гуляти, відвідувати масові заходи. Такий строгий порядок допоможе імунній системі дитини познайомитися з усіма хвороботворними істотами в садочку і при цьому на захворіти. Порушення цього правила може привести до сильних імунних збоїв, аж до пневмонії на першому тижні відвідування (незалежно від погоди).

Друго-третій тижні. Для слабких, часто хворіючих дітей режим першого тижня краще продовжити і на цей час. Інші можуть почати гуляти поряд з будинком з добре знайомими дітьми.

Четвертий тиждень. Можна відновити відвідування інших установ, музичної школи, студії і тому подібне

 

Як мамі перебороти свої страхи за дитину (наприклад, на тему нещасних випадків і недогляду вихователів, того, що він почуватиме себе самотньо і т. д.)?

Складне і неоднозначне питання. Спочатку важливо зрозуміти, що коштує за материнськими страхами: її власний досвід, сумна статистика, кадри їх фільмів, статті або просто фантазії від любові до коханого дитя, якого важко довірити чужому.

Швидше варто говорити про загальну стратегію зниження страху. А виходячи з того, що страх завжди сильніший, якщо нам щось невідоме, спершу необхідно підвищити свою обізнаність. В якості прикладу приведу стратегію однієї мами :

Я вибирала дитячий садок взимку, а не влітку. Щоб до осені точно знати що, де і як. Походила навколо районних садків, поговорила з мамами, взнала їх думку з приводу садка. Купила телефонно-адресні довідники, порилася в Інтернеті на дитячих сайтах. Спершу обдзвонила ті садочки, які були зовсім поряд з нами. Потім і більше видалені. Дізнавалася:

— графік роботи;

— які заняття проводять з дітьми (мене цікавили хореографія, изостудия, театр, музика, ручна праця, іноземна мова, підготовка до школи, фізкультура, оздоровчі програми, наявність басейну);

— наявність коректувальних груп (діти з ДЦП, порушеннями мови/слуху/зору); на мій погляд, це плюс, оскільки якщо дитина з дитинства бачить, що є люди, які відрізняються від інших, то пізніше він не сприйматиме це як щось особливе;

— наповнюваність груп (важливо, щоб вихователька могла приділити час усім);

— охорона (щоб дітки не приходили на майданчик, де валяються порожні пивні пляшки, і щоб собак не вигулювали в пісочниці);

— розташування садка (чим далі від трас і заводів, тим краще);

— оснащеність садка і груп (наявність окремого спального приміщення, туалету, велика ігрова кімната, багато іграшок, домашня атмосфера (шпалери, шторки), спортивний комплекс; на вулиці — гойдалки, драбинки, пісочниця, карусель);

— плата за місяць (чи можна внести оплату відразу за рік, чи повернуть гроші у разі чого, що треба закуповувати).

У цій стратегії є декілька установок, які корисно узяти на озброєння усім батькам, :

1. Мама чітко для себе визначила, в які умови вона готова віддати свою дитину.

2. Ознайомилася з усіма відгуками про садки, які їй були доступні.

3. Знайшла сміливість відразу роз’яснити усі фінансові питання.

4. Сама переконалася в достовірності усієї зібраної інформації про садочки.

Можу додати, що, окрім цього, варто ознайомитися з юридичними нормами відвідування дитячого садка і скласти список правил, яким повинні строго слідувати вихователі в екстремальних ситуаціях

У книгах і статтях можна зустріти пораду: «Діти дуже важко розлучаються з мамою, тому було б краще, якщо замість мами в перший день з дитиною в садок пішов би хто-небудь інший, наприклад, тато або бабуся». На мій погляд, ця порада достойна