Архивы за Февраль 2015

postheadericon До того, як віддавати свою дитину в дитсадок

7354

 

 

Дорогі мами й тата

 

 

Karandashi1

 

 

 

                                     ПОРАДИ БАТЬКАМ

7242

До того, як віддавати свою дитину в дитсадок, навчіть її:

самостійно їсти і користуватися серветкою,
— з незначною допомогою мити руки ї витирати їх,
— проситися в туалет,
— користуватися носовичком,
— самостійно знімати і одягати колготи, шкарпетки, шапку, черевики,
— акуратно складати свій одяг,
— бережно ставитися до речей,
— складати іграшки.
Також навчіть дитину розрізняти і правильно показувати іграшки, меблі, одяг, посуд, частини власного тіла. Вчіть дитину розмовляти неквапливо і зрозуміло.
Ці вміння допоможуть дитині легше і швидше адаптуватися до дитячого садка.

Що потрібно мати дитині?

Носові хусточки.
Купуйте їх з запасом, бо губитимуться вони часто. Або запасіться паперовими серветками.
Тапочки.
Тапочки повинні бути з задником і щільно облягати ступню. Не допускається взуття «на виріст», яке велике на дитину, взуття без задника.
Піжама.
Піжама має бути з натуральних тканин, вільного крою. Для сну мають бути окремі легкі шкарпетки. І не забувайте щотижня забирати піжаму додому на прання.
Змінний одяг.
У дитини в шафці завжди повинен бути змінний одяг. Обов’язково мають бути колготи, кофтина, комплект спідньої білизни (для найменших — кілька комплектів).
Одяг на щодень.
Для садочка найбільше підходить одяг зі знімним «верхом», щоб можна було роздягнути дитину, коли їй буде жарко. Легка сорочка і більш тепла кофтина ідеальні для хлопчика. Для дівчаток так само гольфик і кофтина, а от замість спідниці, яка буде крутитися і з якої буде вилазити блузка, краще одягти сарафан — це найзручніший для дівчаток одяг. Для літа дівчаткам, знову ж таки, найкраще одягти сарафанчик, а хлопчикам — шортики й маєчку. Панамка, кепка або хустинка влітку обов’язкові.
Святкове вбрання.
Тепер про одяг для свят. Обовязково в гардеробі дитини має бути білий гольфик і білі колготки (як для дівчинки, так і для хлопчика) і, звісно, чорний костюм для хлопчика і нарядна сукня для дівчинки. Цей одяг буде в нагоді і на свято, і на відкрите заняття, і для фотографування. Не поспішайте шити одяг для костюмованих свят — запитайте вихователя, яку роль гратиме дитина, порадьтеся, яким має бути її костюм.
Старайтеся, не обурюючись, виконувати всі вимоги вихователя.
Якщо треба щось принести для костюма на ранок чи інше свято, зробіть це. Дитина не повинна почуватися гіршою за інших, заздрити їм або соромитися своїх батьків.

218325

5c927e209eee (1)

postheadericon Символи

42472608

 

 

__98

 

 

428306

 

883599k9hv05ihft

 

20-19-1-1000x1000

 

 

 

 

 

1830178qyjed01h98 (1)

                   Патріотичне виховання дошкільнят

96675327_large_1250839515_nezalejnist

 

«Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо.»
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ

Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм.
Патріотизм (грєц. patris — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.

«Патріотизм – серцевина людини, основа її активної позиції» (В.О. Сухомлинський)

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.ukraina

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

Основними напрямами патріотичного виховання є:

 

мма

 

— формування уявлень про сім’ю, родину, рід і родовід;

— краєзнавство;

— ознайомлення з явищами суспільного життя;

— формування знань про історію держави, державні символи;

— ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

— формування знань про людство.

Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ.

Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють дошкільнят, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах.

Однак лише ознайомлення із суспільним життям не вирішує завдань патріотичного виховання. Це засвідчив досвід роботи дошкільних закладів у 20—30-ті роки XX ст. Водночас не можна ігнорувати значущості ознайомлення дітей з історією і сучасністю рідної країни, іншими суспільними явищами.

Концепція дошкільного виховання в Україні (1993), сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрями. На це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання.

У розділі «Дитина і навколишній світ» програми виховання «Українське дошкілля»

1346406019_images_(3)

 

окреслено завдання ознайомлення дітей з явищами суспільного життя за напрямами, зміст яких поглиблюється у кожній наступній віковій групі. Вже у молодшій групі діти мають знати назву рідного міста (села), а в середній повинні мати певні уявлення про Батьківщину («Батьківщина — це місце, де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Вона така ж рідна для людини, як її батьки, тому й називається Батьківщиною. Наша Батьківщина — Україна»). Діти повинні знати, що люди, які мають спільну батьківщину, — це народ, а ті, що народилися і живуть в Україні — український народ. У народі з роду в рід передаються мова, пісні, повага до старших, любов до дітей і рідного дому. Програма передбачає формування у дітей уявлень про історію рідного міста (села), походження його назви і назв вулиць, географічні та історичні пам’ятки рідного краю.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує на опанування знань про нашу державу, виховання поваги до державних символів. Старші дошкільники мають знати прапор, гімн, герб України, назву її столиці, інших великих міст, значущі географічні назви (Крим, Карпатські гори, Дніпро), пам’ятні місця (Тарасова гора у Каневі, Хортиця, заповідник Асканія-Нова тощо). Цій меті підпорядковані заняття «Ми живемо в Україні, ми дуже любимо її», «Пам’ятні місця України», «Рідне місто (село)», «Вулиці нашого міста (села)», «Наш герб» та ін.

images (1)

 

Діти мають поступово усвідомлювати, що моральний аспект патріотизму полягає і в розвитку національної економіки (це нові робочі місця, заробітна плата працівникам, доходи бюджету, раціональне використання яких робить життя у рідній країні достойним), і в підтримці національного виробника, і в економічній, господарській порядності власників підприємств, і в розвитку меценатства тощо. Щодо цього педагог може використати приклади з історії і з сучасного життя країни. Доцільним у патріотичному вихованні дітей дошкільного віку є використання творів художньої літератури, в яких ідеться про історію і сьогодення України, життя дітей і дорослих.

До ефективних методів і форм організації патріотичного виховання належать: екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам’яток, визначних місць; розповіді вихователя; бесіди з цікавими людьми; узагальнюючі бесіди; розгляд ілюстративних матеріалів; читання та інсценування творів художньої літератури; запрошення членів родин у дитячий садок; спільні з родинами виховні заходи (День сім’ї, свято бабусь тощо); зустрічі з батьками за межами дошкільного закладу, за місцем роботи та ін.

Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв’язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій.

map

 

Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам’ятні дати тощо). З традиціями тісно пов’язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.).

Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуватимуться у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів’я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. При цьому вихователь повинен не стільки піклуватися про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей. У дошкільному віці вони залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії.

ima

 

images (1) (1)

 

Сучасні концепції національного виховання наголошують на важливості національної спрямованості освіти, її органічної єдності з національною історією і традиціями, на збереженні і збагаченні культури українського народу.

У Концепції дошкільного виховання в Україні (1993) зазначено, що провідними засадами діяльності сучасного національного дошкільного закладу мають бути національна психологія, культура та історія, а також загальнолюдські духовні надбання.

Важливим завданням педагогічної науки і практики є забезпечення етнізації — природного входження дітей у духовний світ свого народу, нації як елементу загальнолюдської культури, позбавленого національної обмеженості та егоїзму. Моральна спрямованість цієї роботи вимагає єдності національного і загальнолюдського у формуванні національної самосвідомості, інтернаціональних почуттів дошкільників. Національне самовизначення особистості (віднесення себе до певної нації, відданість їй, любов та інтерес до всього національного) за такої умови не перероджується в національний егоїзм і негативне ставлення до інших націй, адже людина, яка має високу національну свідомість, поважатиме й інший народ.

eeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeee

postheadericon Грип.

 

 

грип

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.

 

Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.

 

Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

 

1. зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;

 

2. звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;

 

3. перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;

 

4. використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;

 

5. провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;

 

6. часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

 

Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.
Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.
Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.

 

 

gggg

 

 

postheadericon Скоро до школи.

Скоро до школи. Яку дитину можна назвати готовою до навчання у школі?

Психологічна готовність до навчання у школі не полягає в умінні читати і писати. Дітям до школи читання і письмо у кращому разі не шкодять, цифри і літери сприймаються ними як чергова частинка навколишнього світу, і діти швидко втрачають до них інтерес. Надмірний обсяг інформації не розвиває взагалі нічого.

А для чого ж школа, як не для того, щоб навчити малюка читати, писати, рахувати? Що він робитиме у першому класі? Нудьгуватиме? Розважатиметься?

Заняття в різних гуртках із підготовки дитини до школи, звісно, розширює кругозір і загальну обізнаність, але тільки «сильних», здібних дітей. «Слабким» таке навчання до школи найчастіше шкодить, оскільки створює додаткове навантаження на нервову систему, яку діти цього віку витримувати не можуть. Крім того, якщо в дитини до 7 років сформувати неправильні навички читання або письма, її потім неймовірно важко буде перевчити!

Головний пріорітет у питанні освіти дитини на етапі підготовки до школи, як і всього періоду дошкільного дитинства, має належати загальному розвитку дитини. Саме це заезпечує подальшу успішність навчання дитини у школі і означає, що педагоги дошкільних установ і батьки, діти яких ідуть у школу, повинні піклуватися про те, щоб у першокласників були сформовані загальні здібності та якості особистості, необхідні для здійснення принципово нової для них навчальної діяльності.

Серед головних складових поняття «готовність до школи» — розвиток допитливості й пізнавальної діяльності й пізнавальної активності, вміння самостійно і вирішувати прості розумові завдання. Головне в дошкільному навчанні — розвиток потенційної здатності дізнаватися нове, тому на етапі дошкільного дитинства  знання, вміння і навички розглядаються не як самоціль, а як засіб розумого розвитку. Їхній обсяг не повинен первищувати вікових можливостей дітей і дублювати шкільні навчальні програми.

Найважливіші показники рівня підготовки дитини до школи:

1. Добре розвинене мовлення;

2. Сприйняття;

3. Наочно — образне мислення, вміння:

— елементарно міркувати;

— порівнянювати предмети, знаходити відмінність і схожість;

— виокремлювати ціле і його частини;

— групувати предмети за його ознаками;

— робити прості висновки й узагальнення тощо.

Важливо, щоб майбутній учень умів спілкуватися з оточуючими, вмів підкорятися вимогам однолітків і дорослого, розуміти, що не все залежить від нього.

Важливо також, щоб дитина вміла керувати своїм тілом, добре рухалася і орієнтувалася в просторі, щоб у неї була розвинена дрібна моторика рук, а також скоординовані рухи очей і рук.

Важливим компонентом готовності до школи є особистісна готовність і бажання дитини прийняли нову соціальну позицію школяра, бажання вчитися, позитивно сприймати образ школи. На жаль, часто батьки не надають належної уваги цього компоненту.

Змістовна складність зауваженої проблеми полягає у тому, що у багатьох дітей не складається об’єктивне уявлення про школу: воно або надто ідеалізується, неадекватно оптимістичне, або надто негативне: школа викликає побоювання (як щось чуже, тривожне, небезпечне). -1-63866598505

postheadericon Сон-це важливо.

Повноцінний сон — важливий елемент організації життєдіяльності

Важливе значення для нормальної життєдіяльності дитини має сон. Не випадково у цьому функціональному стані людина перебуває близько третини свого життя. Сон відіграє роль відновлювального процесу, під час якого відбувається «очищення» всього організму. Крім того, він необхідний для нормальної розумової діяльності, комфортного психологічного стану дитини.

Скорочення тривалості сну призводить до зниження опірності організму до різних інфекцій, відхилень у психіці, до погіршення працездатності.

За висновками фізіологів, сон є неспецифічним показником загального стану людини, оскільки при появі змін в організмі, пов’язаних з хворобою, перевтомою, спостерігають порушення сну. Експериментально доведено, що інтенсивність і якість розумової праці при систематичному недосипанні знижується майже вдвічі. Таким чином, контроль за якістю сну необхідний для оцінки рівня функціонального комфорту організму дитини.

Гігієнічно повноцінний сон — це сон з достатньою тривалістю, глибиною з чітко установленим часом відходу до сну та пробудженням.

Діти старшого дошкільного та молодшого шкільного віку повинні лягати спати о 20 год 30 хв — 20 год 45 хв, проте не пізніше 21 год. Ранній сон дуже важливий для дитини, оскільки відповідає біоритмічній кривій коливань цілої низки біохімічних, фізіологічних і психофізичних показників. Доведено, що максимум виділення гормонів росту спостерігається у дітей від 22 до 23 години, але не раніше ніж через годину після засинання.

Ось чому, якщо дитина лягає спати дуже пізно, то у неї порушуються показники зросту. Процес засинання ускладнюється, якщо діти збуджені. Щоб уникнути цих порушень, перед сном потрібно уникати гучних ігор, напруженої розумової праці, емоційного збудження, голосних розмов, перегляду телевізійних передач із хвилюючим сюжетом, тобто всього того, що сприяє надмірному збудженню нервової системи. Крім того, вечеря має бути легкою і не пізніше ніж за 1,5 — 2 години до сну. Міцний чай, шоколад давати дітям на ніч не рекомендується.

Корисна як для дітей, так і для дорослих спокійна прогулянка перед сном. Перебуваючи у садку, парку чи лісі, діти і дорослі вдихають біологічно активні речовини, що їх виділяють рослини-фітонциди. Вони мають тонізувальний та дезинфікувальний впливи на організм. Потрапляючи у дихальні шляхи, фітонциди не лише очищають бронхи, легені від хвороботворних мікробів, а й підвищують тонус усього організму.

Приміщення, де спить дитина, потрібно систематично провітрювати, тому що свіже повітря пришвидшує засинання і підтримує фізіологічну глибину і тривалість сну. Взимку дитині ліпше спати з відчиненою кватиркою, а в теплий сезон — при відкритому вікні. Провітрювання необхідне не лише для очищення повітря, а й для його охолодження. Відчуваючи приємне тепло ліжка і дихаючи прохолодним свіжим повітрям, діти почуваються зручно і швидко засинають.

Важливе значення для повноцінного сну має й те, на чому спить дитина. Ліжко має бути достатньої довжини і ширини з твердим матрацом. Якщо сітка чи матрац ліжка занадто м’які, тіло викривляється, що викликає порушення кров’яного постачання спинного мозку та інших органів і призводить до застійних явищ. Окрім того, при вимушеному згинанні тулуба нервові закінчення можуть защемлятися. Корисно спати на правому боці, оскільки це створює найсприятливіші умови для роботи серця та органів травлення.

Використовувати поролон для матрацу шкідливо, тому що він поглинає біоенергію людей незалежно від того, чим він накритий зверху. Недоцільним є і використання перин із пір’я: при лежанні на них відбувається провалювання тулуба, грудна клітка стискується. Сприяють перегріванню тіла і стають резервуаром для накопичення великої кількості пилу також і пухові ковдри. Подушка має бути не великою, щоб не перешкоджати правильному положенню тіла під час сну. Спеціалісти вважають, що спати на подушці чи ні — це справа звички. Однак дітям, які страждають серцево-судинною недостатністю, бронхіальною астмою, ожирінням, спати на низькій подушці або без неї не рекомендується. Враховуючи те, що впродовж ночі кожен з нас здійснює від 40 до 60 рухів, пов’язаних зі зміною положення тіла і кінцівок, розміри ліжка повинні відповідати параметрам дитини. Дитяче ліжко треба розміщувати в освітленому місці кімнати, подалі від опалювальних приладів, а також дверей і вікон, щоб уникнути протягу. Постільна білизна має бути відповідної довжини і ширини з рівною поверхнею, зручною та акуратною. Спати дітям треба у нічній сорочці чи піжамі.

Найсприятливіше пробудження дитини після нічного сну о 7 год — 7 год 30 хв. Отже, загальна тривалість нічного сну старших дошкільників становить 10,5-11 год. Не менш важливо виконувати правила ранкового підйому. Для полегшення переходу від сну до активних дій корисно у ліжку декілька секунд активно попрацювати кистями рук, стискаючи і розтискаючи пальці. Завдяки цьому в центральну нервову систему надходить велика кількість нервових імпульсів, які сприяють ослабленню, характерного для сну, стану кори великих півкуль головного мозку. Після цього потрібно зробити 3-4 глибоких рівномірних вдихи і видихи, що сприяє збагаченню крові киснем, оскільки при зміні положення тіла — від горизонтального до вертикального — зростає м’язова активність.

Важливе значення для зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку має денний сон, що становить 1,5-2 години. За цей час відновлюється функціональний стан нервової системи і забезпечується нормальна психічна діяльність дитини.

При цьому варто зазначити, що глибокий, здоровий сон забезпечується попередньою активною діяльністю, яка включає рухові компоненти ігор, перебування на свіжому повітрі. Адже здорова втома — це передумова міцного сну.54bf8661b3b1c_son-2

postheadericon Вітаміни для дітей.

1_vitUU4_vit

postheadericon Сезон застуд: як захистити дитину.

93317986

1. Смачна та корисна їжа

Вважається, що діти люблять фаст-фуд. Насправді вони просто люблять смачно поїсти. Подумайте, чому ваша дитина выддає перевагу піцам замість домашньому обіду? Можливо, вона любить сир і томати — приготуйте овочеве рагу або французьке соте, їй напевно сподобається. Якщо малюк ласун і любить випічку, замініть торти і тістечка на корисні сухофрукти та горіхи. Поясніть, чому саме шкідливі чіпси, солодка газована вода і гамбургери.

Домашня їжа здається дитині дуже нудною? Приготуйте разом страви з італійської та французької кухні — овочеву пасту, суп мінестроне. Вийде корисно і дуже смачно. Життя без коли теж може здатися дитині прісним. Замініть її фруктовими або овочевими соками. А замість десерту запропонуйте красиво сервіровану фруктову тарілку.

Педіатр Університетської дитячої клінічної лікарні 1-го ММУ ім. Сеченова, к.м.н Катерина Успенська перерахувала, що неодмінно має бути в дитячому раціоні:

«Зверніть увагу на гарбуз, червоний перець, моркву, лимон, журавлину — ці продукти містять вітаміни А, Е, РР, F і С. Для зубів і кісток дуже важливий кальцій, його багато в сирі, творозі, кунжуті. Багато корисних мікроелементів міститься в горіхах, насінні і бобових. Не забувайте про кисломолочні продукти і рослинні пробіотики (цибуля, часник)».

2. Ранковий фітнес

Любов до спорту прищеплюється з дитинства. Поясніть дитині, що зарядка допомагає прокинутися, остаточно позбавитися від сонливості і млявості. Вправи бажано виконувати в один і той же час, до сніданку. Програма-мінімум — махи руками, нахили, присідання, стрибки на місці, віджимання.

Якщо ви не записали дитину в спортивну секцію, обов’язково влаштовуйте активні вихідні: катання на конях, басейн, каток, гуляння та ігри з собакою — запитайте дитину, що їй більше подобається.

3. Дихальна гімнастика

Щоб дитина рідше застуджувалася, лікарі рекомендують дихальну гімнастику.

Вправа «Запашна троянда»

Дитина повинна покласти долоні на ребра на обидві сторони грудної клітини і уявити, що нюхає запашну квітку. Повільний вдих через ніс (ребра грудної клітини повинні розсунутися) і видих. Живіт і плечі повинні залишатися нерухомими, рухаються тільки ребра і долоні. Повторити 3-4 рази.

Вправа «Птах»

Робиться стоячи, ноги разом, руки вздовж тулуба. На рахунок «раз» дитина піднімає руки через сторони вгору, потім вдих, затримати подих і повільно опустити руки через сторони — видих на протяжливому звуці «п-ф-ф». Повторити 2 рази.

4. Режим дня

Чіткий і продуманий розпорядок не тільки дисциплінує, а й вчить не потрапляти в цейтнот. Обговоріть з малюком його режим дня і повісьте графік на самому видному місці в кімнаті. Пам’ятайте, що на сон потрібно відвести не менше 9-10 годин. І обов’язково — щоденні прогулянки (не менше 2-3 годин).

5. Масаж

Не обов’язково записуватися до фахівця (якщо, звичайно, немає медичних показань), корисним буде навіть самомасаж. Ходьба по масажних ковриках стимулює рефлексогенні зони стоп. Масаж вух — відмінний спосіб скоріше прокинутися: візьміться за мочки великим і вказівним пальцями і кілька разів потягніть вниз.

А вібромасаж грудної клітки добре впливає на дихальну систему: досить легко бити кулаком по грудній клітці на видиху, одночасно вимовляючи звуки «а», «о», «у».

6. Бесіди з батьками

Обмінюйтеся враженнями за вечерею, цікавтеся відносинами дитини з однолітками, її думками та побажаннями. Не відгукуйтеся погано про її здібності і постарайтеся менше критикувати. Навпаки, зміцнюйте впевненість малюка у власних силах, всіляко заохочуйте успіхи. Важливо не тільки дбати і бути поруч, але і привчати дитину до самостійності, вчити висловлювати власну думку.

postheadericon Культура мовленнєвого спілкування.

Культура мовленнєвого спілкування

Пам’ятка для батьків

Як тільки малюк народився, починайте із ним спілкуватися.

Розмовляйте неголосно, м’яко та чітко, у жодному разі не «сюсюкаючи». Колискові, мамині «примовки», татові майже «дорослі» розмови дають дитині можливість слухати мовлення, запам’ятовувати його звучання та ритм.

Починати читати потрібно якомога раніше, щоб малюк раніше починав говорити. Виразне, емоційне читання та розповідання вголос веселих, ритмічних дитячих віршів і потішок теж обов’язково принесуть свої плоди. Ви помітите, що поступово дитина звикне до читання, і навіть по-своєму буде просити Вас про це.

Мультфільми бажано показувати дітям не раніше трьох років, причому ретельно підбираючи репертуар. Американські мультики не розвивають у дітей текстового мислення. У нашій культурі прийнято дуже рано прилучати дітей до тексту: уже найменшим читають вірші, розповідають казки. Будь-яка вітчизняна дитяча книга, навіть для однорічних — це, насамперед, зв’язний текст, а не картинка із підписом, як в американських книгах. Теж саме можна і сказати про мультфільми. Класичний український або російський мультфільм — це жива казка, американський — озвучений комікс.

Для розвитку мовлення дуже корисні дитячі ігри «Нісенітниця», «Зіпсований телефон», «ТАК або НІ», тому що, граючи в них, дитина вчиться використовувати різні слова, слухає їх правильне і неправильне звучання.

Ставте з малятами спектаклі та сценки. Нехай спочатку вони будуть коротенькими. Зате незабаром малюк буде із задоволенням розучувати прозу або вірші.

Оскільки найбільше часу дитина проводить із мамою, дуже важливо, як вона розмовляє. Якщо мама перекручує слова, «сюсюкає», то існує велика ймовірність того, що і малюк буде неправильно вимовляти слова. Тому що він так звик. І знадобиться робота логопеда, щоб усунути недоліки.

Якщо малюк не вимовляє деякі звуки, не поспішайте його сварити. Просто спокійно виправляйте його та просіть вимовити слово правильно. При цьому Ви можете продемонструвати, як саме потрібно зімкнути або розімкнути губи, куди відправити язичок, щоб вийшов правильний звук. І тоді в логопедичних заняттях просто не буде потреби. Ви можете розмовляти з дитиною, займаючись домашніми справами, співати їй пісеньки, купаючи у ванні, читати вірші, поки везете її в колясці вулицею.

На постійні заняття із дитиною дійсно потрібен час. Але хіба не можна його заощадити за рахунок чого-небудь іншого, наприклад, балачок із подругою? А нагородою за Ваші праці буде чисте, гарне і правильне мовлення Вашої дитини.

Як навчити малюка говорити правильно і красиво?

1. Якомога раніше починайте читати малюкові, розповідати йому казки і вірші.

2. Не перекручуйте своє мовлення, тому що малюк Вас наслідує.

3. М’яко виправляйте дитину, якщо чуєте, що вона говорить неправильно.

4. Прагніть правильного і чіткого звучання кожного слова.

5. Грайте в ігри, що розвивають дитяче мовлення.

postheadericon Консультація на тему:Яка іграшка потрібна вашій дитині.

ЯКА ІГРАШКА ПОТРІБНА ВАШІЙ ДИТИНІ

Консультація на тему:
«Яка іграшка потрібна Вашій дитині»
Серед розмаїття предметів, які оточують дітей з перших днів життя, особливе місце посідають іграшки. Неможливо уявити дитинство без іграшок. Проте їх випадковий добір не дає бажаного ефекту для повноцінного розвитку дітей. Тож підходити до їх добору треба системно, виважено, дотримуючись певних правил і принципів.
Сьогодні вітчизняний промисловий ринок пропонує споживачам неймовірне розмаїття іграшок. Зорієнтуватися у ньому не так просто. Треба пам’ятати, що іграшки варто вибирати не лише за їх зовнішнім виглядом, а, насамперед, за їх безпечністю та корисністю для дітей. Саме тому дотримання принципу безпечності під час добору іграшок є найголовнішим.
Яка іграшка є небезпечною для дітей?

Та, яка зроблена з вибухонебезпечних та легкозаймистих, шкідливих матеріалів, у якої є гострі краї, дрібні деталі, що їх можуть проковтнути діти. Небезпечними для дітей є й транспортні іграшки з недосконалою гальмівною системою. Власне, цей перелік небезпек, пов’язаний з неякісними іграшками, можна продовжувати й продовжувати. Тому, щоб убезпечити від них дітей, треба пам’ятати, що:
— іграшки та ігри, призначені для складання цілого з частин, виконання різних ігрових функцій повинні мати інструкції, схеми користування, надруковані на упаковці, окремому аркуші або у вигладі брошури;
— в інструкції (керівництві, схемі щодо користування іграшками, іграми) або на споживчій упаковці мають бути вказані правила та види оброблення іграшок (ігор) — миття, чищення, дезінфекція та їх утилізація за потреби;
— декоративне та захисне покриття іграшок та ігор має бути стійким до дії слини, поту та вологої обробки із застосуванням нейтрального мила — дитячого або господарчого;
— іграшки та ігри не повинні мати відчутного запаху;
— збірно-роздрібні ігри для дітей до трьох років (піраміди, набори кілець, кульки на стержнях тощо) не повинні мати деталей розміром менше від 30,0 мм.
Обов’язковою умовою для придбання іграшок є наявність документів, які засвідчують їх безпечність для здоров’я дітей. Це «сертифікат відповідності» або «сертифікат якості». Крім того, кожна іграшка має супроводжуватися висновком санітарно-епідеміологічної експертизи.
Необхідно дотримуватися й таких принципів, як:

— зручність у використанні;
— відповідність віку дітей;
— врахування індивідуальних особливостей.
Особливу увагу варто приділяти добору іграшок для дітей віком до 3-х років, оскільки вони є найбільш незахищеними та вразливими.

postheadericon Як зацікавити дитину грою

Як зацікавити дитину грою
Гра — найважливіший вид самостійної діяльності дітей, що сприяє їх фізичному і психічному розвитку. Зацікавити дитину грою — значить, навчити його грати із задоволенням. Відсутність інтересу найчастіше пов’язано не тільки з відсутністю іграшок, але й з невмінням і незнанням дітей, як ці іграшки використовувати в грі.

Вам знадобиться:
— Сюжетні іграшки;
— Предмети-заступники;
— Настільні ігри.

1. Обов’язково покажіть дворічному малюкові, як потрібно катати машинку або будувати башточку з кубиків. У цьому віці вони грають з побутовими предметами, які бачать в руках мами чи тата і намагаються використовувати їх за прямим призначенням. Для сюжетної гри придбайте маленькі праска, пилосос, молоток, телефон та інші предмети, якими ви користуєтеся постійно. Поки ви робите роботу по дому, дитина буде грати поруч з вами.

2. Пограйте з малюком 3-4 років в парні ігри, тому інтерес до гри з’являється тільки з граючим партнером. Наприклад, дорослий — лікар, а дитина — пацієнт (або призводить на прийом до лікаря свою доньку). У дорослої є можливість продемонструвати дитині, як потрібно користуватися тими чи іншими медичними інструментами, а також чим їх можна замінити, якщо немає потрібного: олівець замість градусника, кегля замість пляшечки з молоком для доньки.

3. Організуйте сюжетну гру з дітьми 5-6 років, допоможіть підібрати ігрові атрибути та спостерігайте за діями гравців, тому найчастіше розгортання сюжету вимагають корекції з боку дорослого: фізичне покарання, сварка між батьками. Або просто відверніть від цього сюжету за допомогою настільних ігор. Запропонуйте разом зайнятися настільною грою, познайомте з правилами. Дозвольте розробити нові правила для гри, узгодити їх з іншими гравцями.

4. Почніть грати в сюжетну гру з дитиною, Який відмовляється від ігор, знаходячи для себе заняття в іншому вигляді діяльності. Необхідно визначити інтереси дошкільника і організувати гру з опорою на них. Наприклад, повільний дитина не може грати в догонялки, але складає вірші і малює до них ілюстрації. Пограйте з ним в бібліотеку чи книжковий магазин, оформіть книгу його авторських віршів. Інші діти тут же виявляться поруч, і хтось із них обов’язково захоче пограти разом з вами.

IMG_0030IMG_0033IMG_0059IMG_0060IMG_0061IMG_0063

Календар постів
Февраль 2015
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Мар   Май »
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
232425262728  
Випадковий мульт

Return to Top ▲Return to Top ▲