Сценарії свят та розваг
Мета:
Створити в ДНЗ святкову, радісну атмосферу.Викликати у дітей позитивні емоції, радість.Вчити дітей інсценувати вірші , розповідати гуморески.Формувати поняття жарт, гумор.Розвивати артистичні вміння та навички старших дошкільників, привчати виступати перед своїми однолітками з інших груп,вміння сприймати жарти, емоційно реагувати на них. Виховувати інтерес до гумору, почуття дружби.
Звучить весела дитяча музика.
Діти старших вікових груп заходять до зали, займають свої місця.
Ведуча 1:
Нині в нас весела днина – починаєм гуморину!
Гумор – це веселий сміх, радість, світло для усіх!
Ведуча 2:
Зі святом вас, малята, дозвольте привітати,
Всім усмішок та сміху на святі побажати!
Ведуча 1:
Сьогодні ми поставили перед собою завдання : тим , хто прийшов на наше свято у поганому настрою – підняти настрій , а тим, хто прийшов у гуморі – його не зіпсувати!
А це означає , що ми будемо жартувати, сміятися веселитися разом. І разом… рости , бо добрий сміх – найкращий вітамін росту та найкращі ліки від недуг.
Ведуча 2:
Тому сьогодні усім-усім-усім: і великим ,і малим , забороняється сумувати і плакати!
Ведуча1:
До цього свята готувалися діти з усіх групи, тому виступити і розсмішити своїх друзів зможуть усі!
Під музику на середину зали виходять діти-читці.
— Радіймо всі: у вас і в нас
Настав тепер розваги час!
Лунає скрізь веселий сміх,
Бадьора пісня лине.
Запрошуєм усіх-усіх
В садок на гуморину!
— Тільки лише раз на рік
Свято це буває.
Свято сміху – перше квітня,
Хто ж його не знає!
— Настає день сміху — веселитись час!
Буде всім на втіху нині свято в нас!
Буде з нами наш дружок,
Наш веселий сміх-смішок.
— Немає в нас вередіїв,
Немає в нас і плаксіїв.
А є чудові діти, що знають жарти і пісні
І вміють веселити.
Ведуча 1: Хто з вас пісню «Смішинки- веселики» знає, хай зараз гарно заспіває!
Усі діти виконують пісню «Смішинки-веселинки».
Проводиться гра «Так чи ні»
Ведуча 2:
Зіграти хочеться мені із вами, друзі, в «Так чи ні».
Я запитання загадаю і вашу відповідь чекаю.
А відповідь дасте мені одним лиш словом : так чи ні.
Ведучі по черзі читають :
v Сірий вовк голодний з білками стрибає,
У дуплі до вечора сидить і співає.
Ну, мерщій скажіть мені, чи буває так чи ні?
Діти: Ні!
v Співа карась на глибині чарівним голосом пісні.
Цікаво знати це мені: чи буває так, чи ні?
Діти: Ні!
v Ріка біжить у далині. Чи є у неї ноги …
Діти: Ні!
v Розповів сусід мені, що люди не ростуть вві сні.
Ну а ви скажіть мені, правда це, чи може ні?
Діти: Ні!
v Чи може вище гір літак у вишину злетіти …
Діти: Так!
v А крокодили на сосні свої будують гнізда ….
Діти: Ні!
v Чи зацвітають навесні чудові квіти запашні…
Діти: Так!
v А під кінець скажіть мені , цікава гра у „Так чи ні”…..
Діти: Так!
Ведуча 1: Ну що ж за свято без веселих жартів та гуморесок!
Ведуча 2: Я знаю, що ви всі готувалися до свята, тому запрошую почати виступати!
Діти читають гуморески.
Танок кошенят.
Ведуча 1: Гарний танок діти показали, та у ігри веселі ми на святі ще не грали!…
Ведуча 2: Гратись хочете, малята!
Діти: Так!
Ведуча 2: А пограємо ми у гру «Якщо весело тобі». Любите у неї гратися, чи ні?
Діти: Любимо!
Проводиться гра «Якщо весело тобі!» (діти стоять коло стільчиків, співають та виконують рухи за показом ведучих)
Ведуча 1: Зараз вас спробують розвеселити наші юні артисти.
Діти розповідають свої жарти.
Ведуча 2: Виступати ніколи не було легко, і про те, як хвилюються наші юні артисти, вам покажуть та заспівають діти середньої групи.
Пісня- танець «Ладошки»
Ведуча 1: Наша гумори на триває! До виступу запрошую наших діточок!
Діти виконують частівки.
Під веселу музику забігає клоун Шурік.
Шурик: Привіт, дітлахи!
Діти: Привіт!
Шурик: А чому це ви так тихо вітаєтесь? Що, погано поїли?
Діти: Ні!
Шурик: Тоді давайте всі разом привітаємося гарно і весело, скажемо як я: «Привіт!!!» та посміхнемося один одному.
(діти повторюють)
Давайте, всі разом поплещемо в долоні, як я.
(діти плескають)
Потупаємо ніжками!
(діти тупають)
Пострибаємо!
(діти стрибають)
Пообнімаємося!
(діти обнімаються один з одним)
Ви всі веселі?
Діти: Так!
Шурик: Ви прийшли, щоб посміятися?
Діти: Так!
Шурик: І вірно зробили, бо сьогодні день сміху. Сьогодні усім-усім треба веселитися, сміятися , розважатися!
А зараз давайте познайомимося. Я клоун Шурік.
А ще я хотів вас познайомити з моїм братом – клоуном Льоліком. Ви його не бачили?
Діти: Ні!
Шурик: Серед вас його немає?
Діти: Ні!
Шурик: Давайте разом покличемо його. Три, чотири….
Всі: Льолік! Льолік!Льолік!
З дверей виглядає клоун Льолік.
Льолік: Я зайнятий… (ховається)
Шурик: Виходь, починаємо виставу!
До зали заходить Льолік з торбиною. Виходить на середину зали, кланяється.
Льолік: Ось вистава почалася і закінчилася.
Розвертається та хоче йти . Шурик зупиняє його.
Шурик: Хто так починає виставу?
Льолік: Я.
Шурик: Треба спочатку красиво при…
Льолік: Притопнути ! (виконує)
Шурик: Та ні, при…
Льолік: Присісти! (виконує)
Шурик: Та ні, при…
Льолік: Пристрибнути! (виконує)
Шурик: Та ні, привітатися!
Льолік: А як?… А-а-а ! За ручку з усіма. (Потискує усім руку)
Шурик: Що ти робиш? За руку з усіма будеш вітатися?
Льолік: Можу і за ногу. (Іде і піднімає ногу кожної дитини)
Шурик: Іди сюди. (забирає за руку та виводить на середину зали) Повторюй за мною: добрий…
Льолік: Торт?
Шурик: Та ти не зрозумів. Добрий….
Льолік: Пряник?
Шурик: Ти можеш вислухати мене. Повторюй: добрий день!
Льолік: Добрий день!
Шурик витирає піт з обличчя.
Шурик: Нарешті!
Льолік: Що нарешті! Замучив ти мене вже зовсім! Свято ж сьогодні. А ти все зі своїми повчаннями та привітаннями лізеш!
Шурик: Нічого я не лізу! Я ж не мавпа, щоб лазити! Не хочу я з тобою сваритися, а краще дітям цікаву історію розповім…
Льолік: Ні, я розповім!
Шурик: Ні. Я!
Ведуча 2: Та не сваріться! Хіба ж так годиться! Краще послухайте наших дітей.
Діти розповідають свої жарти та гуморески.
Шурик: А я хочу вам розповісти, який я вихований та чемний.
Льолік: Ти розказуй, а я буду показувати!
(до ведучої) А ви постережіть мій мішок.
Шурик: Ну, добре!
Іду якось собі, гуляю та зустрічаю бабусю з кошиками. Кошики важкі –преважкі. Взяв я бабусю на плечі разом з кошиками та й заніс її швиденько додому. Добре, що було недалеко, десь як від Вінниці до Києва, а може й далі. От я який.
Розповідь Шурика Льолік супроводжує пантомімою.
А у вас тут немає бабусь?
Ведуча 1: Звичайно, є! Наші бабусі дуже веселі, та до того ж вміють гарно танцювати. Давайте аплодисментами їх запросимо усім це показати!
Танець „Бабушки старушки” (хлопчики)
Ведуча 2: Льоліку, що у тебе в торбині знаходиться? Поділись із нами…
Льолік: Ну добре. Я вам розповім… ( загадково) А ви обіцяєте нікому-нікому більше не розповідати?
Діти: Так!
Льолік: Це чарівна торбина! …(обіймає) В ній знаходиться те…., (голосно) без чого не може бути веселих ігор!
Шурик: Гратись, любите, дітлахи!
Діти: Так!
Шурик: Не чую!
Діти: Так!
Клоунами та ведучими проводяться рухливі ігри:
- Веселий шнурочок (4-5 пар)
- Хто швидше надує кульку (Коли діти надувають – клоуни проколюють кульки. А щоб діти не сумували, дарують їм по новій)
- Гра з повітряними кульками (танцювати парами -10 -12 пар або чия команда перекине більше кульок )
Ведуча 1: Гарно ми погралися. Сідайте всі на свої місця та голосно собі поаплодуйте!
Діти сідають на свої місця.
Льолік (сідає на стілець): Ой, як я заморився! Ледве дихаю!
До нього тихенько підкрадається Шурик ,легенько торкається лівого вуха Льоліка і ховається за нього.
Льолік: Ой! (хапається за вухо, повільно повертається). Нікого немає, але хтось торкнувся мого вуха. Мабуть пташка летіла і крилом зачепила.
Шурик торкається правого вуха Льоліка і знову ховається.
Льолік: Знову хтось мене зачепив, але вже за друге вухо. І знову нікого немає. Мабуть, літак летів і крилом зачепив.
Шурик накидає на голову Льоліка темну хустину.
Льолік: Ой, стало зовсім темно, я нічого не бачу!
(голосно) Шурику, ти де? Йди швидше сюди!
Шурик: Що сталося?
Льолік: Раптом стало темно, я нічого не бачу. Що це таке?
Шурик: Це наступила ніч, всі сплять, тільки ти тут кричиш.
Льолік: Я теж хочу спати. Тільки як знайти своє ліжко?
Шурик: Я допоможу тобі.
Льолік: А ти хіба бачиш?
Шурик: Так, я ще трохи бачу і відведу тебе до ліжечка.
Льолік: Будь-ласка, Шурику, відведи мене!
Шурик: Добре, дай мені свою руку. Тепер пішли.
Веде Льоліка по колу.
Шурик: Обережно, ями і горби. Вище ноги підіймай.
Льолік: Ями і горби? Я ж розіб’ю собі ніс, а він в мене один.
Льолік йде, високо підіймаючи ноги.
Шурик: Тепер ступай ширше, тут калюжі.
Льолік: Калюжі? Нічого немає гіршого за калюжі.
Йде, переступаючи калюжі.
Шурик: Стрибай, тут канава!
Льолік: Канава? Але я можу впасти?
Стрибає, і падає. Хустинка злітає з нього.
Льолік: Ой, що це, знову стало видно. І ніхто не спить? Шурік, то це ти мене
надурив?
Де мій мішок!
Дістає з мішка прискавку і починає прискати з неї водою на Шурика та всіх дітей.
Шурик: Ну, пробач мені, я пожартував.
Льолік: Я теж так пожартував! Давай миритись.
Шурик: Давай! Ти ж мій найкращий друг!
Клоуни обіймаються.
До них виходять ведучі.
Ведуча 2:
Я дякую вам за те, що були ви з нами!
Веселились, реготали, усміхалися та грали!
Ведуча 1:
Усміхайтеся частіше, даруйте посмішки один одному,
Щоб кожен день ставав світлішим,
Щоб на серці було веселіше.
Ведуча 2:
Щоб усіх вас посмішки здружила,
Щоб щасливо й весело ви жили!
Шурик:
А на завершення свята давайте разом будемо співати!
Будемо посмішки всім дарувати!
Всі учасники свята виконують пісню «Усмішка».